Модель від сходу. Перспективи переговорів із РФ

Фото: Getty Images Перспективи переговорів з РФ

Спеціальний представник уряду Китаю з питань Євразії Лі Ху ес та Брюссель для переговорів щодо врегулювання російсько-української війни

Переговори України та Росією знову намагаються підняти на порядок денний міжнародних відносин. Цього разу головні ініціатори – Китай та Туреччина.

Інформаційна зброя Кремля?

Туреччина та Китай, ймовірно, розробляють власні переговорні платформи для врегулювання війни в Україні, повідомляє Інститут вивчення війни. На думку аналітиків, Росія може використати це для просування своїх наративів щодо переговорів з Україною та війни, як раніше Кремль це робив, спираючись у пропаганді на підхід КНР щодо розпливчастого мирного політичного плану для України.

На думку аналітиків ISW, Кремль, швидше за все, перетворить ці пропозиції на інформаційну зброю, щоб просувати ідею про те, що Україна відмовляється від переговорів. Експерти переконані, що Росія насправді не зацікавлена у чесних переговорах з Україною та припиненні війни на будь-яких умовах, окрім чітко сформульованих РФ.

Офіційні позиції

Спеціальний представник уряду Китаю з питань Євразії Лі Хуей відвідає Україну, Росію, кілька країн ЄС та Брюссель для переговорів про врегулювання російсько-української війни, повідомило китайське агентство Xinhua з посиланням на заяву МЗС Китаю. Ця поїздка стане ” другим раундом човникової дипломатії з пошуку політичного врегулювання української кризи”, йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Китаю. Крім України, Росії та Бельгії спецпосланець Китаю також відвідає Францію, Німеччину та Польщу. Візити стартують із 2 березня. У середу Китай заявив, що “найнагальнішим завданням на даний момент є відновлення світу”.

“За останні два роки ми ніколи не відмовлялися від наших зусиль щодо сприяння миру і ніколи не припиняли просування переговорів”, – заявила на брифінгу прес-секретар Міністерства закордонних справ Мао Нін.

Лі відвідав регіон минулого року в рамках зусиль щодо посередництва у врегулюванні конфлікту, провівши переговори у Москві, Києві та низці європейських столиць. Хоча Китай заявляє, що є нейтральною стороною у війні в Україні, його критикують за відмову засудити Росію за її вторгнення. У той же час президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган 28 лютого вкотре оголосив, що Анкара готова надати Москві та Києву ще одну платформу для переговорів.

Українські умови

Керівництво України неодноразово підкреслювало, що може розпочати переговори з РФ, тільки після повного виведення окупаційних військ з території України та на умовах розробленого в Офісі українського президента мирного плану.

Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що поки не бачить ймовірності переговорів з російським диктатором Володимиром Путіним: “Хіба можна говорити з глухою людиною? Чи можна говорити з людиною, яка вбиває своїх опонентів? Питання в юридичній і політичній?” площині Ми запропонуємо майданчик, на якому він (Путін) зможе погодитися з тим, що він програв цю війну, і що це була велика помилка (вона для нього маленька, а для нас – трагедія), тому має бути справедливість у цьому питанні. “.

Умови РФ

На початку вторгнення Кремль зажадав від України скоротити чисельність ЗСУ, не вступати у військові союзи і ввести російську мову в органах влади для завершення війни, пише Wall Street Journal з посиланням на документ від 2022 року.

Журналісти ознайомилися з 17-сторінковим документом, складеним у ході мирних переговорів Києва та Москви після початку повномасштабної війни. Він датований 15 квітня 2022 року.

“Проект мирної угоди, складений невдовзі після вторгнення Росії, показує, що Україна була поставлена перед необхідністю перетворитися на кастровану державу”, — йдеться у статті.

У документі сказано, що для укладання миру країна-агресор забороняє Україні отримувати іноземну зброю і вступати в НАТО. При цьому вступати в ЄС є можна. Також Київ мав запровадити російську мову нарівні з українською в органах влади та судах.

Однією з вимог РФ було скорочення чисельності ЗСУ до 85 тисяч солдатів, 342 танків і 519 артилерійських гармат, а дальність ракет обмежити 40. Україна ж наполягала на 250 тисячах військовослужбовців, 800 танках та 1900 артилерійських гарматах.

РФ також хотіла зберегти контроль над окупованим Кримом. Майбутнє територій на сході України, окупованих РФ з 2014 року, не було включено до проекту— його мали обговорити особисто диктатор Володимир Путін та президент України Володимир Зеленський. Їхня зустріч так і не відбулася. Російська влада хотіла, щоб у разі порушення договору нейтралітет України захищали, в тому числі, сама Росія, США, Великобританія, Китай та Франція. Українська сторона вимагала закриття повітряного простору та надання гарантами зброї у разі нападу Росії. Москва з цим не погодилася. Також Київ відмовився скасувати всі взаємні санкції з Росією.

Читайте Korrespondent.net в Google News СПЕЦТЕМА: Сюжети Україні 0 0 0 0 Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.