Українські експортери назвали ключові проблеми в умовах війни

Фото: Запоріжсталь Українські експортери стикаються з низкою проблем

Серед основних проблем українських компаній – ціноутворення, відшкодування h2>  Українські експортери під час війни стикаються з великою кількістю проблем, спричинених як безпосередньо бойовими діями, так і неоднозначними практиками контролюючих органів та наслідками деяких управлінських рішень влади. Про це йшлося під час дискусії на круглому столі Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання, повідомляє GMK Center.     Видання зазначає, що одним із головних проблемних питань українських експортерів ГМК є недосконалість системи контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦО).   “Зокрема, висновок Верховного суду дозволив податківцям використовувати котирування PLATTS як єдине джерело інформації для будь-якої операції ТЦО в межах гірничодобувного та паливно-енергетичного секторів. Однак використання PLATTS у справах контролю ТЦО може призвести до тиску на бізнес, адже застосування певних котирувань може легко зробити будь-яке експортно орієнтоване українське підприємство ГМК є нерентабельним”, – йдеться у публікації.   Зі свого боку Наталія Артемчук, координатор податкового комітету Європейської Бізнес Асоціації, зазначила, що об'єднання готує свою позицію щодо неоднозначних підходів податкової служби з питань контролю ТЦО, яку оприлюднять найближчим часом.   Ще однією проблемою українських експортерів ГМК є питання блокування чи затримки у відшкодуванні ПДВ, яка останнім часом набула критичного значення. За словами Ірини Євсюкової, начальниці департаменту з облікової звітності Ferrexpo, компанія стикається з двома ключовими проблемами: блокуванням податкових накладних та відмовою чи затримкою у відшкодуванні ПДВ. Як наслідок, підприємства втрачають оборотні кошти та не можуть здійснювати фінансове планування.   Ще одним дуже важливим питанням для експортерів є надмірне валютне регулювання, невизначеність та нечіткість застосування норм валютних обмежень. Один із прикладів такої правової невизначеності – існування граничного терміну повернення валютної виручки.   За словами Олега Крикавського, директора зв'язків із держорганами АрселорМіттал Кривий Ріг, компанія стикається навіть з індивідуальною відповідальністю за неповернення валютної виручки контрагентами. Компанія апелювала до НБУ, але вирішити цю проблему поки що не вдалося.   “Це виглядає як цілеспрямована політика держави проти українських компаній – не важливо, з іноземними інвестиціями чи без. Компанії не повинні боятися відкритого діалогу з владою та публічно говорити про проблеми. Влада боїться публічності та хоче, щоб її завжди хвалили. Але коли є певні неправильні речі з її боку, то треба не боятися про це говорити”, – заявила Ксенія Орінчак, виконавчий директор Національної Асоціації добувної промисловості України.   Нагадаємо, за перший квартал 2024 року експорт товарів із України скоротився. При цьому зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами із 205 країн світу.   При цьому Україна збільшила виторг від експорту чорних металів. Тільки у квітні надходження склали 207 млн ​​доларів.