Падіння літака: у Кремлі не стали вибачатися

Фото: РосЗМІ Дмитро Пєсков не бачить причин для вибачень перед Азербайджаном

Літак Азербайджанських авіаліній за введеного плану Килим і “щільного туману”, стверджують у Росії.

¦ Російська влада відмовилася визнати удар ППО по літаку Азербайджанських авіаліній у Грозному і не стала вибачатися перед Азербайджаном. Відповідну заяву зробив спікер Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу у п'ятницю, 27 грудня.     За його словами, у Москві поінформовані про заяви з Баку про те, що Росія має вибачитися за влучення російської ракети ППО азербайджанським літаком.   “Безумовно, бачили, але ще раз повторюю, мені нема чого додати до того, що я вже сказав”, – сказав Пєсков, відповідаючи на запитання, чи бачили у Кремлі відповідну заяву азербайджанського депутата Расима Мусабекова.   Представник Кремля зазначив, що поки йде офіційне розслідування і висновки ще не озвучені, “ми не вважаємо себе вправі давати будь-які оцінки і не робитимемо цього”.   Він додав, що коментарі щодо справи можуть дати тільки “наша авіаційна влада, і ця інформація може бути тільки від них”.   Тим часом глава Росавіації Дмитро Ядров заявив, що літак Азербайджанських авіаліній начебто не зміг приземлитися в аеропорту Грозного через введений план Килим та “щільний туман, на висоті 500 м не було видимості”.   “Командир зробив дві спроби посадити літак у Грозному, які були безуспішними. Командиру пропонували інші аеропорти, він вирішив слідувати в аеропорт Актау”, – сказав Ядров і запевнив, що Росія готова брати участь у розслідуванні авіакатастрофи.   Нагадаємо, 25 грудня у казахстанському Актау розбився літак Азербайджанських авіаліній, що летів рейсом Баку-Грозний. Тоді загинули 38 людей. Загалом на борту було 67 осіб, переважно громадяни Азербайджану.   Напередодні ЗМІ повідомили, що літак був атакований на підході до Грозного ракетою із зенітного комплексу Панцир-С. Росіяни заборонили екіпажу приземлятися в аеропортах РФ та заглушили зв'язок РЕБом. Вони сподівалися, що літак упаде до Каспійського моря, стверджували джерела. Але він зміг пролетіти майже 500 км – до Актау.